Представляємо статті професорів фізики про ефір, читайте на цьому сайті про швидкість світла і нові експерименти

Виповнюється 300 рокiв з дня народження великого росiйського генiя - Михайло Васильовича Ломоносова. Його вiдкриття випереджали свiй час на багато десятилiть; та й нинiшня наука доки не дiйшла до частини його великих прозрiнь, примiром, про властивостi космiчного ефiру. Туман iсторiографiчної брехнi, масової неосвiченостi i байдужостi огорнув найбiльшу вершину росiйської науки. Його розсiює дивовижна просвiтницька книга професора В.I. Бояринцева

Ще 400 рокiв назад великий нiмецький астроном i математик Йоганн Кеплер вiдкрив, що "новi" комети рухаються по гiперболiчних траєкторiях, а значить, мають мiжзоряне походження. Вiн вказав на те, що мiсячнi цирки утворенi ударами комет. У 1924 роцi новозеландський астроном i геофiзик А. Джиффорд дiйшов висновку, що форма циркiв i кратерiв буде круглою завжди, оскiльки у момент удару вiдбувається тепловий вибух великої потужностi. Незважаючи на це сучасна астрофiзика переписує з поколiння в поколiння мiфи про протопланетнi хмари i хмари Оорта, про метеорити, що лiтають в космосi подiбно до смажених курячих стегенець... хоча реальне джерело акрецiї та еволюцiї планет вказане великим Кеплером - це комети. Про це читайте в роботi:

Ще в 1930-i роки американськими радiоiнженерами i радiоаматорами Карлом Янським i Гроте Ребером було вiдкрито галактичне випромiнювання у радiодiапазонi, а у 1970-х роках при вивченнi радiотелескопами пульсарiв було вiдкрито явище мiжзоряної дисперсiї радiохвиль, тобто їх запiзнювання вiдносно свiтла, але тiльки нещодавно було достовiрно встановлено, що швидкiсть електромагнiтних хвиль в космосi змiнна. Це дозволяє створювати новi технологiї вивчення космосу. Про це читайте в статтi:

Iдею про акрецiйну природу випромiнювання зiрок висунув з повним математичним розрахунком ще в XIX столiттi великий Кельвiн (Вiльям Томсон). Проте вчений натовп висмiяв це, обернувшись до мiфу про рр-синтез. Сьогоднi ми бачимо, що був правий лорд Кельвiн, а не натовп, що називає себе "науковим спiвтовариством". На жаль, i сьогоднi цей натовп, зробивши з фiзики рiзновид бездуховної релiгiї, примушує людей вiрити i поклонятися її мiфам, розправляючись з усiма, хто не мириться з їх брехнею. Таким непримиренним борцем був фiзик з Алмати Микола Куприянович Носков, пам'ятi якого присвяченi сторiнки нашого сайту. Про реальну еволюцiю зiрок i галактик читайте в роботi:

У 1676 роцi великий данський астроном Оле Крiстенсен Ремер вiдкрив скiнченнiсть швидкостi свiтла i визначив її величину. У 1889 роцi генiальний нiмецький фiзик Генрiх Герц експериментально довiв, що свiтло i електромагнiтнi хвилi - одне i те саме. Вiдтодi вважається, що швидкiсть поширення електромагнiтного поля в ефiрi (порожньому просторi) однакова - 300 тис. км за секунду. Але це не так. Новими експериментами показано, що швидкiсть електромагнiтної хвилi частотою 1 Гц в 300 разiв менше швидкостi свiтла. Про це читайте в статтi:

Слова класика хiмiї Дмитра Iвановича Менделєєва: "Наука починається там, де починаються вимiрювання", - повнiстю застосовнi до характеристики тих титанiчних зусиль, якi зробили Вiталiй iванович Халтурiн, всесвiтньо вiдомий сейсмолог що тiльки пiшов, але завжди живий в нашiй пам'ятi, i його вiрний соратник упродовж бiльш пiвстолiття Тетяна Глiбiвна Раутiан, живий класик сейсмологiї, щоб перетворити архаїчну i описову протонауку сейсмологiю на сучасну точну науку. Про це i не лише читайте в роботi:

Бiльше 400 рокiв тому безсмертний великомученик вчений богослов Джордано Бруно донiс до людей iстину про множиннiсть планетних свiтiв. Його спалили. У 1755 роцi великий фiлософ Iммануїл Кант виклав свої дослiдження з природної iсторiї неба. Його праця не забута, але так переiнакшена, що в астрофiзицi не лише зображення неба в телескопi перевернуте, але й усi природнi явища поставленi з нiг на голову. Вже багато рокiв живий класик астрофiзики д-р Х. Арп намагається переконати вчений люд в тому, що квазари не релiкти минулого, а нинiшня реальнiсть, але поки що безуспiшно. Про це та iнше читайте в роботi:

Живий класик фiзики, докторант Вернера Гейзенберга, винахiдник ядерного ракетного двигуна i керованого ядерного синтезу професор Держунiверситету Невади в Рено Фрiдвардт Вiнтерберг представляє свою нову статтю про природу Всесвiту:

У розвиток i продовження вiдкриттiв засновника палеонтологiї Жоржа Кювье - його теорiї катастроф, а також у розвиток новокласичних робiт з планетологiї росiйського дослiдника Є.В. Дмитрiєва читачам пропонується нове дослiдження з вiдновлення вигляду Землi у момент катастрофiчного переходу вiд мезозою до кайнозою. Небесним силам було досить 150 хвилин, щоб покiнчити з ерою динозаврiв, що тривала десятки мiльйонiв рокiв:

Генiально простими, але гранично прецизiйними експериментами показано наявнiсть ефiру, що є експериментальним спростуванням теорiї вiдносностi Ейнштейна.
Двiчi лауреат Держпремiї СРСР професор Євгенiй Iванович ШТИРКОВ провiв експеримент з виявлення аберацiї Бредлi в єдинiй нерухомiй IСВ: Земля - геостацiонарний супутник. Були зареєстрованi тi ж 20.5", що й при зорянiй аберацiї. Талановитий iнженер-геодезист з легендарного Севастополя Георгiй Георгiйович НIКIТIН виявив явище поперечного дрейфу свiтла в гравiтацiйному полi.
. Про це читайте нову статтю "ПРЯМЕ СВIТЛО"

400 рокiв тому великий ГАЛIЛЕЙ вiдкрив i детально описав природнi закони iнерцiї. Проте згодом вони були спотворенi i перетворенi на вiдiрвану вiд матерiї математичну схоластику. Хоча 130 рокiв тому Микола Олексiйович УМОВ показав природу iнерцiї як рух матерiї - ефiру, досi маса i iнерцiя є для схоластичної фiзики таємницею за сiмома печатками. Теорiя ефiру проливає свiтло на природу iнерцiї. Про це читайте нову статтю

Ще в 1871 році лорд Релей відкрив закон розсіювання світла на малих частинках. Цей закон справедливий і для ефіру, що показують останні досягнення астрономії. Ще в 1900 році Макс Планк вивів формулу спектру теплового випромінювання, червоним зміщенням якого пояснюється яскравість квазарів.
Ще на початку 20-го століття Вальтер Нернст розрахував, а проф. Еріх Регенер виміряв температуру космічного фону з допомогою стратосферних зондів. Це було відомо фізикам, але не Арно Пензіасу і Нобелівському комітету, що присудив в 1978 році премію за старе, яке нібито є новим... Про це читайте нову статтю

Більше ста років тому засновник російської астроспектроскопії А.А. Бєлопольський виявив відмінність геометричної і спектрально-доплерівської швидкості близьких яскравих зірок. Відтоді його відкриття, що свідчить про змінність швидкості світла, ігнорується. Швидкість світла у вакуумі (вільному ефірі) змінна! Це було встановлено в лабораторних умовах проф. Маріновим 30 років тому. Сьогодні встановлено, що зміна швидкості світла в космосі викликається зміною температури ефіру. "Постійна Хаббла" - змінна. Гравітаційне лінзування є артефакт. Реально існує явне термічне лінзування, спричинене температурними варіаціями швидкості світла. Про це читайте у статті

Всесвітньо відомий першовідкривач і дослідник квазарів і пекулярних галактик д-р Хелтон Арп абсолютно точно довів, що власні червоні зміщення квазарів не мають ні доплерівської природи, ані зв'язку з відстанню до них. Читайте його роботи російською і A href="articles/index.html#arp">англійською. Хочете дізнатися, що є квазари насправді? Тоді клацніть сюди: "НАДСТИСЛІ СТАНИ РЕЧОВИНИ І КВАЗАРИ"
Російський дослідник комет Є. В. Дмитрієв вважає, що результат місій "Deep Impact" і "Stardust" можна передбачити заздалегідь: склад тугоплавкої компоненти досліджених комет буде близький до складу земної кори. Тут його доповідь.

Класичні ідеї великого Ернеста Резерфорда відроджуються знову: його думка про нейтрон як про зв'язаний стан протона і електрона підтверджується!
Велике об'єднання здійснюється просто, якщо його звільнити від брехні релятивізму... Атом складається не лише і не стільки з нейтронів і протонів, скільки з протонних кластерів, таких, як альфа частинки, і його керн є магічний кристалом! Це і є причина ефекту Мессбауера. Ядерна матерія може існувати в земних умовах! Про це читайте нову статтю

Класична фізика Галілея - Гука - Гауса - Гербера живе і перемагає! -
За допомогою теорії гравітації Роберта Гука і потенціалів, що запізнюються, Гауса - Гербера вирішена проблема руху перигеліїв планет, ексцентриситетів, стійкості і еволюції Сонячної системи. Класична фізика відкриває нові технології космонавігації.
Про це читайте нову статтю

Класик електророзрядного ядерного синтезу професор Фрідварт ВІНТЕРБЕРГ ПРЕДСТАВЛЯЄ нашим читачам свою нову роботу "Зв'язане короткочасне виділення енергії ефіру при потужних електричних розрядах", в якій показує, що підхід ефірної фізики - досягнення високого тиску в процесі ядерного синтезу (шляхом кавітації або електричного розряду - проф. А. А. Тяпкин, Уруцкоев, Адаменко, Талеярхан), а не високої температури - як у фальшивій релятивістській фізиці (плазма токамаков, Веліхов та ін.), дозволяє досягти практичних результатів. Ми також представляємо класичну науково-популярну роботу Нобелівського лауреата, геніального експериментатора Філіпа Ленарда

Як розвиток і продовження думок засновника європейського природознавства Роберта ГУКА і великого математика з Санкт-Петербургу Леонарда ЕЙЛЕРА,
нова стаття - "ЕФІРНА МЕХАНІКА" про реальну природу гравітації

У розвиток і продовження думок професора Цюріхського університету Йоханна Рудольфа ВОЛЬФА і професора Карагандинського науково-дослідного вугільного інституту (Казахстан) Олександра Леонідовича ЧИЖЕВСЬКОГО, нова стаття - "Реальна динаміка Сонця" про реальні причини сонячних спалахів, плям і магнітних бур.

У розвиток і продовження вчення великого кенігсбергця Іммануїла Канта і кометно-реактивних ідей великого математика професора Кенігсберзький університету Фрідріха Вільгельма Бесселя,
нова стаття - "Походження Сонця і планет" про наші найсвіжіші астрофізичні відкриття - 4.56 мільярда років назад Місяць був п'ятою планетою від Сонця, а Сонце було білим карликом!

Про Давида ГІЛЬБЕРТА - великого математика, земляка Іммануїла КАНТА (Кенигсберг, Пруссія)

і як розвиток геніальних ідей Макса ПЛАНКА ми представляємо

нові статті професора Вінтерберга "Плазма маси Планка як аналог струнної теорії" і "Про пріоритет Гільберта"

Якщо, як відомо, Казахстан є батьківщиною астробіології, а Алма-Ата - батьківщиною астроботаніки...

...то чом би їм не бути батьківщиною астроембріології? і планетонаталогії?

Адже тут вичислено, що НАШЕ СОНЦЕ ВАГІТНЕ!

Плід досить важкий -
460 мас Землі!

Читайте новітню статтю "Будова небесних тіл"

Доки вчений люд юрбився навкруги БИГ БЕНГа і нудився очікуванням новин з переднього краю науки СПЕЦІАЛЬНО для нашого сайту за 2 тижні до конференції гігант фізичної думки і батько ядерного ракетного двигуна, професор Фрідвардт ВІНТЕРБЕРГ представив свою доповідь про перспективи теоретичної фізики