Останнi новини сайту:
професор С.С. Губанов Компрадорський режим тримається на волосинi iсторiї,
Йохан Керн Нарис наочної моделi атомного ядра,
к.т.н. Iгнатович В.М. Про iсторiю заборони вiчного двигуна II роду,
академiк С.Ю. Глазьев: Ми самi спонсоруємо вiйну проти Росiї, Простота гiрша за крадiйство,
М. В. Стариков Нацiоналiзацiя рубля,
Балабан С. "Росiйська вiдповiдь на подвiйне оголошення вiйни",
анонс книги професора О. Л. Дмитрiєва Експериментальна гравiтацiя,
Таємницi збитого боїнгу MH17,
професор В.А. Еткiн Про єдину природу усiх взаємодiй [pdf],
В. Мяснiков Колонiальна вiйна США i ЄС в Українi,
М. В. Стариков "Навiщо американцi запалили Україну"?,
професор В.i. Боярiнцев Вселенське марення,
В. Федотьев Кометнi каменi,
к.т.н. В.I. Мiркiн Чи iснує квантовий виклик?,
Фiзика - пiдсумки 2013 року,
раритетна стаття Г. Д. Ломакiна Аркадiй Климентьевич ТИМИРЯЗЕВ,
В.В. Бурмакiн Мiсця падiнь Тунгуської комети i свiдчення очевидцiв,
учень професора Т.А. Лебедєва професор В.К. Федюкiн представляє дуже цiнний для справжнiх фiзикiв раритет - брошуру видатного росiйського фiзика "Про деякi дискусiйнi питання сучасної фiзики, 1954",
росiйське дзеркало сайту,
PhD Мартiн Лопез-Корредойра "Соцiологiя в сучаснiй космологiї",
Experimentum Crucis: професор О. Л. Дмитрiєв, Ю.I. Каменських, В.С.Снєгов "Температурний дефект маси",
професор Є. i. Штирков Оптична ехо-голографiя, 2013,
професор О. Л. Дмитрiєв: Вага механiчного осцилятора i температурна залежнiсть сили тяжiння,
робота професора О. Л. Дмитрiєва Простий експеримент, що пiдтверджує негативну температурну залежнiсть сили тяжiння. II,
робота Германа Голушко "Втомлене свiтло i спостереження найновiших типу Ia",
Experimentum Crucis: робота професора О. Л. Дмитрiєва "Простий експеримент, що пiдтверджує негативну температурну залежнiсть сили тяжiння",
монографiя професора О. О. Потапова "Ренесанс класичного атома",
Factum Crucis: к.ф.-м.н. Цельмович В.А. Мiкрочастки металiв в тектитах нижньогородського падiння i канскiтах як iндикатори космiчної речовини,
д.т.н. Горбацевич Ф.Ф. Про силу тяжiння,
Experimentum Crucis: професор А. Л. Дмитрiєв i Е. М. Нiкущенко "Експериментальне пiдтвердження негативної температурної залежностi сили тяжiння",
вражаючi результати експерименту професора О. Л. Дмитрiєва в статтi про вiльне падiння ротора,
Factum Crucis: Є.В. Дмитрiєв: "Позаземне життя знайдене на Землi",
Experimentum Crucis: дослiдження Г.А. Голушко "Виявлення гiроскопiчної тяги",
Experimentum Crucis: професор О. Л. Дмитрiєв, Е. М. Никущенко, С. А. Булгакова "Ненульовий результат вимiру вiльного падiння гiроскопа"
|
Виповнюється 300 рокiв з дня народження великого росiйського
генiя - Михайло Васильовича Ломоносова. Його вiдкриття випереджали свiй час на
багато десятилiть; та й нинiшня наука доки не дiйшла до частини його великих
прозрiнь, примiром, про властивостi космiчного ефiру.
Туман iсторiографiчної
брехнi, масової неосвiченостi i байдужостi огорнув найбiльшу вершину росiйської
науки. Його розсiює дивовижна просвiтницька книга професора В.I. Бояринцева
"ВЕЛИКИЙ М.В. ЛОМОНОСОВ: ТАК ПОЧИНАЛАСЯ РОСIЙСЬКА НАУКА"
Iнтерв'ю В.I. Бояринцева "Вiльнiй Пресi": IКОНА РОСIЙСЬКОЇ НАУКИ
|
 |
|
Ще 400 рокiв назад великий нiмецький астроном i математик
Йоганн Кеплер вiдкрив, що "новi" комети
рухаються по гiперболiчних траєкторiях, а значить, мають мiжзоряне походження.
Вiн вказав на те, що мiсячнi цирки утворенi ударами комет. У 1924 роцi
новозеландський астроном i геофiзик А. Джиффорд
дiйшов висновку, що форма циркiв i кратерiв буде круглою завжди,
оскiльки у момент удару вiдбувається тепловий вибух великої потужностi.
Незважаючи на це сучасна астрофiзика переписує з поколiння в поколiння мiфи
про протопланетнi хмари i хмари Оорта, про метеорити, що лiтають в космосi
подiбно до смажених курячих стегенець... хоча реальне джерело акрецiї та
еволюцiї планет вказане великим Кеплером - це комети. Про це читайте в роботi:
"ПОХОДЖЕННЯ I ДИНАМIКА УДАРНОГО МЕТАМОРФIЗМУ" |
 |
|
Iдею про акрецiйну природу випромiнювання зiрок висунув з
повним математичним розрахунком ще в XIX столiттi
великий Кельвiн (Вiльям Томсон). Проте вчений
натовп висмiяв це, обернувшись до мiфу про рр-синтез.
Сьогоднi ми бачимо, що був правий лорд Кельвiн,
а не натовп, що називає себе "науковим спiвтовариством". На жаль, i сьогоднi
цей натовп, зробивши з фiзики рiзновид бездуховної релiгiї, примушує людей
вiрити i поклонятися її мiфам, розправляючись з усiма, хто не мириться з їх
брехнею. Таким непримиренним борцем був фiзик з Алмати
Микола Куприянович Носков, пам'ятi якого
присвяченi сторiнки нашого сайту. Про реальну
еволюцiю зiрок i галактик читайте в роботi:
"ГАЛАКТИЧНА ЕВОЛЮЦIЯ" |
 |
|
У 1676 роцi великий данський астроном
Оле Крiстенсен Ремер вiдкрив скiнченнiсть
швидкостi свiтла i визначив її величину. У 1889 роцi генiальний нiмецький фiзик
Генрiх Герц експериментально довiв, що свiтло i
електромагнiтнi хвилi - одне i те саме. Вiдтодi вважається, що швидкiсть
поширення електромагнiтного поля в ефiрi (порожньому просторi) однакова - 300
тис. км за секунду. Але це не так. Новими експериментами показано, що швидкiсть
електромагнiтної хвилi частотою 1 Гц в 300 разiв менше швидкостi свiтла.
Про це читайте в статтi:
"ПРО ШВИДКIСТЬ ЕЛЕКТРОМАГНIТНИХ ХВИЛЬ" |
 |
|
Слова класика хiмiї Дмитра
Iвановича Менделєєва: "Наука починається там, де починаються вимiрювання",
- повнiстю застосовнi до характеристики тих титанiчних зусиль, якi зробили
Вiталiй iванович Халтурiн, всесвiтньо вiдомий
сейсмолог що тiльки пiшов, але завжди живий в нашiй пам'ятi, i його вiрний
соратник упродовж бiльш пiвстолiття Тетяна Глiбiвна
Раутiан, живий класик сейсмологiї, щоб перетворити архаїчну i описову
протонауку сейсмологiю на сучасну точну науку. Про це i не лише читайте в
роботi:
"АРХIТЕКТОНIКА ЗЕМЛI" |
 |
|
Бiльше 400 рокiв тому безсмертний великомученик вчений
богослов Джордано Бруно донiс до людей iстину про
множиннiсть планетних свiтiв. Його спалили. У 1755 роцi великий фiлософ
Iммануїл Кант виклав свої дослiдження з
природної iсторiї неба. Його праця не забута,
але так переiнакшена, що в астрофiзицi не лише зображення неба в телескопi
перевернуте, але й усi природнi явища поставленi з нiг на голову. Вже багато
рокiв живий класик астрофiзики д-р Х. Арп
намагається переконати вчений люд в тому, що квазари
не релiкти минулого, а нинiшня реальнiсть, але поки що безуспiшно. Про це
та iнше читайте в роботi:
"ЗОРЯНА ЕВОЛЮЦIЯ" |
 |
|
|
У розвиток i продовження вiдкриттiв засновника палеонтологiї
Жоржа Кювье - його теорiї катастроф, а також у
розвиток новокласичних робiт з планетологiї росiйського дослiдника
Є.В. Дмитрiєва читачам пропонується нове
дослiдження з вiдновлення вигляду Землi у момент катастрофiчного переходу вiд
мезозою до кайнозою. Небесним силам було досить 150 хвилин, щоб покiнчити з
ерою динозаврiв, що тривала десятки мiльйонiв рокiв:
"НАРОДЖЕННЯ КАЙНОЗОЮ"
i "НАРОДЖЕННЯ КАЙНОЗОЮ-2"
|
|
|
|
400 рокiв тому великий ГАЛIЛЕЙ
вiдкрив i детально описав природнi закони
iнерцiї. Проте згодом вони були спотворенi i перетворенi на вiдiрвану вiд
матерiї математичну схоластику. Хоча 130 рокiв тому
Микола Олексiйович УМОВ
показав природу iнерцiї як рух матерiї - ефiру, досi маса
i iнерцiя є для
схоластичної фiзики таємницею за сiмома печатками. Теорiя ефiру проливає свiтло
на природу iнерцiї. Про це читайте нову статтю
"IНЕРЦIЯ ЕФIРУ"
|
|
|
|
Ще в 1871 році лорд Релей відкрив закон розсіювання світла на малих частинках. Цей закон справедливий і для ефіру, що показують останні досягнення астрономії. Ще в 1900 році Макс Планк вивів формулу спектру теплового випромінювання, червоним зміщенням якого пояснюється яскравість квазарів.
Ще на початку 20-го століття Вальтер Нернст розрахував, а проф. Еріх Регенер виміряв температуру космічного фону з допомогою стратосферних зондів. Це було відомо фізикам, але не Арно Пензіасу і Нобелівському комітету, що присудив в 1978 році премію за старе, яке нібито є новим... Про це читайте нову статтю
"НЕВИДИМИЙ ВСЕСВІТ"
|
|
|
|
Більше ста років тому засновник російської астроспектроскопії А.А. Бєлопольський виявив відмінність геометричної і спектрально-доплерівської швидкості близьких яскравих зірок. Відтоді його відкриття, що свідчить про змінність швидкості світла, ігнорується. Швидкість світла у вакуумі (вільному ефірі) змінна! Це було встановлено в лабораторних умовах проф. Маріновим 30 років тому. Сьогодні встановлено, що зміна швидкості світла в космосі викликається зміною температури ефіру. "Постійна Хаббла" - змінна. Гравітаційне лінзування є артефакт. Реально існує явне термічне лінзування, спричинене температурними варіаціями швидкості світла. Про це читайте у статті
"ТЕМПЕРАТУРА ЕФІРУ І ЧЕРВОНІ ЗМІЩЕННЯ"
|
|
|
|
Всесвітньо відомий першовідкривач і дослідник квазарів і пекулярних галактик д-р Хелтон Арп абсолютно точно довів, що власні червоні зміщення квазарів не мають ні доплерівської природи, ані зв'язку з відстанню до них. Читайте його роботи російською і A href="articles/index.html#arp">англійською. Хочете дізнатися, що є квазари насправді? Тоді клацніть сюди: "НАДСТИСЛІ СТАНИ РЕЧОВИНИ І КВАЗАРИ"
Російський дослідник комет Є. В. Дмитрієв вважає, що результат місій "Deep Impact" і "Stardust" можна передбачити заздалегідь: склад тугоплавкої компоненти досліджених комет буде близький до складу земної кори. Тут його доповідь.
|
|
|
|
Класичні ідеї великого Ернеста Резерфорда відроджуються знову: його думка про нейтрон як про зв'язаний стан протона і електрона підтверджується!
Велике
об'єднання здійснюється просто, якщо його звільнити від брехні релятивізму... Атом складається не лише і не стільки з нейтронів і протонів, скільки з протонних кластерів, таких, як альфа частинки, і його керн є магічний кристалом! Це і є причина ефекту Мессбауера. Ядерна матерія може існувати в земних умовах! Про це читайте нову статтю
"ЕФІР: СТРУКТУРА І ЯДЕРНІ СИЛИ"
|
|
|
|
Класик електророзрядного ядерного синтезу професор Фрідварт ВІНТЕРБЕРГ ПРЕДСТАВЛЯЄ нашим читачам свою нову роботу "Зв'язане короткочасне виділення енергії ефіру при потужних електричних розрядах", в якій показує, що підхід ефірної фізики - досягнення високого тиску в процесі ядерного синтезу (шляхом кавітації або електричного розряду - проф. А. А. Тяпкин, Уруцкоев, Адаменко, Талеярхан), а не високої температури - як у фальшивій релятивістській фізиці (плазма токамаков, Веліхов та ін.), дозволяє досягти практичних результатів. Ми також представляємо класичну науково-популярну роботу Нобелівського лауреата, геніального експериментатора Філіпа Ленарда
ПРО ПРИНЦИП ВІДНОСНОСТІ, ЕФІР І ГРАВІТАЦІЮ
|
|
|
|
У розвиток і продовження вчення великого кенігсбергця Іммануїла Канта і кометно-реактивних ідей великого математика професора Кенігсберзький університету Фрідріха Вільгельма Бесселя,
нова стаття - "Походження Сонця і планет" про наші найсвіжіші астрофізичні відкриття - 4.56 мільярда років назад Місяць був п'ятою планетою від Сонця, а Сонце було білим карликом!
|
|
Нова стаття "Енергія ефіру"
Нові статті
"Походження мас",
"Природа електрики",
"Природа світла"
і "Ефірний вітер"
Ми дуже вдячні за Вашу увагу до цього сайту. Ми сподіваємося, що зможемо бути корисними для Вас і Вашої справи. Ми раді представити Вам наших колег і соратників.
Наше дуже маленьке підприємство засноване в 1993 та існує, незважаючи на усі труднощі нинішнього життя для науки. Полем нашої діяльності є вивчення природних процесів і створення програмного забезпечення для наукових досліджень. Директором і власником цієї установи є Карім Хайдаров. В межах нашої компетенції ми готові провести наукове дослідження у будь-якій галузі науки, яка Вас цікавить.
Тут ми представляємо нове програмне забезпечення для сейсмологів - глобальну базу даних по землетрусах, яка включає інструментарій для сейсмологічних досліджень. Ми займаємося прогнозом сильних землетрусів за допомогою цього ПЗ. Якщо Вас це зацікавило, будь ласка, клацніть сюди. Нами також розробляються нові технології сейсмічних вимірів для цілей прогнозу землетрусів.
Знаете ли Вы, что такое "усталость света"?
Усталость света, анг. tired light - это явление потери энергии квантом электромагнитного излучения при прохождении космических расстояний, то же самое, что эффект красного смещения спектра далеких галактик, обнаруженный Эдвином Хабблом в 1926 г.
На самом деле кванты света, проходя миллиарды световых лет, отдают свою энергию эфиру, "пустому пространству", так как он является реальной физической средой - носителем электромагнитных колебаний с ненулевой вязкостью или трением, и, следовательно, колебания в этой среде должны затухать с расходом энергии на трение. Трение это чрезвычайно мало, а потому эффект "старения света" или "красное смещение Хаббла"
обнаруживается лишь на межгалактических расстояниях.
Таким образом, свет далеких звезд не суммируется со светом ближних. Далекие звезды становятся красными, а совсем далекие уходят в радиодиапазон и
перестают быть видимыми вообще. Это реально наблюдаемое явление астрономии глубокого космоса. Подробнее читайте в
FAQ по эфирной физике.
