руська   до бiблiотеки   А.И. Введенский (1856-1925)   Реальна фiзика   Галилео Галiлей   А.К. Тимирязев   В.М. Игнатович   списoк фiзикiв  
Висоцький Володимир Іванович, 1946 р.н., доктор фіз.-мат. наук, професор, завідувач кафедри

Висоцький Володимир Іванович

1946 р.н., доктор фіз.-мат. наук, професор, завідувач кафедри

Закінчив радіофізичний факультет Київського університету у 1969 р., отримавши диплом з відзнакою. Після закінчення університету з 1969-1971 рр. служив у лавах Радянської Армії начальником РЛС в Евенкійському Національному окрузі. В 1971-1974 рр. навчався в аспірантурі університету. В 1975 р. захистив кандидатську дисертацію «Теорія вимушеного мессбауєрівського випромінювання» (науковий керівник проф. В.І.Воронцов), в 1992 р .– докторську дисертацію «Моделі та теорія непорогової та когерентної взаємодії випромінювання та частинок з кристалами».

Працював молодшим науковим співробітником (1974-1976 рр.), старшим науковим співробітником (1976-1979 рр.), доцентом кафедри квантової радіофізики (1979-1983 рр.), доцентом кафедри теоретичної радіофізики (1983-1986 рр.) та доцентом кафедри математики та теоретичної радіофізики (1986-1993 рр.), професором (з 1993 р.) кафедри математики та теоретичної радіофізики. В 2006 р. призначений завідувачем кафедри математики та теоретичної радіофізики.

Викладає спеціальні лекційні курси «Вибрані питання молекулярної біофізики» та «Радіаційні ефекти в молекулярній біології» для студентів кафедри медичної радіофізики (магістри та спеціалісти) та нормативні лекційні курси «Квантова механіка» та «Фізика мікро- та макросвіту» для студентів 3 та 4 курсів, веде відповідні семінарські заняття.

Основні напрями наукових досліджень:

  1. Дослідження моделей та систем лазерної фізики високих енергій та частот. Створено та досліджено моделі рентгенівських та гама-лазерів з безінверсним механізмом квантового підсилення (моделі на основі багаторівневих ядерних систем із застосуванням охолодження та сильного магнітного поля, з використанням квантової віддачі для розщеплення резонансів поглинання та підсилення, з використанням нелінійних параметричного підсилення в комбінованому електронно-ядерному процесі при шумовій накачці, тощо). Досліджено механізми впливу потужного імпульсного лазерного випромінювання на електронно-ядерні системи.
  2. Дослідження особливостей когерентних процесів та явищ в ядерній фізиці. Побудовано теорію та проведено успішні експерименти з керування часом життя та ймовірністю спонтанного гама-розпаду та бета-розпаду (зокрема, внутрішньою конверсією ядер) радіоактивних ядер. Створені та розглянуті моделі систем енерговигідного ядерного синтезу на основі пучків дейтонів у кристалах в умовах орієнтаційного руху (надбар’єрного каналювання) та при наявності додаткового лазерного опромінення. Побудовано теорію нестаціонарного низькоенергетичного ядерного синтезу і досліджено механізм виключення дії кулонівського бар’єру. Розглянуто особливості аксіального каналювання позитронів у цеолітах та волокнах асбестів і розроблено моделі лазерних систем на основі таких канальованих станів. Запропоновано декілька методів каналювання нейтронів та інших нейтральних частинок як з магнітним моментом так і без нього (зокрема, нейтральних атомів) і квантів в об’ємі кристалів і біля їх поверхні.
  3. Дослідження ядерних процесів при аномальних та критичних умовах. Отримано нове рівняння стану електронно-ядерної матерії і вперше доведено можливість існування надважких квазістабільних ядер з масовими числами в межах А= 300-10000, стійкість яких забезпечується за рахунок впливу надщільного електронного газу. Знайдено і дослідждено невідомий раніше динамічний механізм реалізації цього методу нуклеосинтезу в умовах земної лабораторії і проведено прямі експерименти зі створення таких ядер, які підтвердили ці результати. На основі модифікованого рівняння стану передбачена можливість утворення електрон-протонних зірок і обчислено умови такого невідомого раніше астрофізичного процесу. Побудовано модель генерації космічних променів, яка пов’язана з процесом кулонівського вибуху частини матерії електрон-протонних зірок.
  4. Дослідження фізичних аспектів фундаментальних проблем біофізики та радіобіології. Розглянуто проблеми радіаційної стійкості ДНК по відношенню до дії вільних радикалів та опромінення. Вперше запропоновано і досліджено неферментативний метод саморепарації подвійних розривів ДНК, які є найбільш небезпечним наслідком такої дії. Вперше створено моделі та досліджено молекулярні механізми радіаційного гормезису (позитивної дії надмалих доз) та радіаційного антагонізму (взаємної протидії різних факторів радіаційних вражень ДНК), які добре узгоджуються з експериментами. Розроблено фізичний механізм далекодіючого взаємного розпізнавання фрагментів ДНК, який базується на комбінації дії всіх фізичних сил у просторі між фрагментами в реальній внутріклітинній рідині при наявності опромінення. Вперше розраховано вплив одиничних молекул води на структуру та параметри ДНК. Побудовано теорію фундаментальних ядерних перетворень (синтез та трансмутацію ізотопів) в живих мікробіологічних системах. Проведено експерименти, які підтвердили протікання цих процесів, та розглянуто їх біохімічні та біофізичні аспекти.
  5. Дослідження просторової структури води та проблеми її «пам’яті». Запропоновано та досліджено механізм довготривалої пам’яті води, який базується на клатратній моделі її структури. Проведено дослідження впливу активації води на її фізичні властивості. Досліджено і відкрито механізми істотного впливу активованої воді на процеси клітинного ділення, метаболізм та на ефективність дії імунної системи.


Нагороджений медаллю «В ознаменування 1500-річчя Києва». Був одним із засновників Українського фізичного товариства (УФТ) у 1992 р. В 1992-1996 рр. був співголовою Київського міського відділення УФТ. Протягом 5 років був Вченим секретарем секцій «Приладобудування та радіоелектроніка» Комітету з Державних премій України. Був членом редколегії наукових журналів та членом рад із захисту дисертацій.

Є автором біля 450 публікацій, у тому числі біля 200 статей і трьох монографій:

  1. Высоцкий В.И., Кузьмин Р.Н. Гамма-лазеры, Москва: Изд. МГУ, 1989.
  2. Высоцкий В.И. Ядерный синтез и трансмутация изотопов в биологических системах. – М.: Мир, 2003.
  3. Vysotskii V.I., Smirnov I.V., Kornilova A.A. Introduction to the Biophysics of Activated Water, Universal Publishiers, USA, 2005.


Неодноразово отримував гранти міжнародних організацій (зокрема, INTAS, CRDF та IAEA). Біографічні дані можна знайти в декількох виданнях «Who's Who in the World» та «Who's Who in Science and Engineering» (зокрема в «Who's Who in the World» Millennium Edition – 2000).

Наукові праці В.И. Висоцького

  1. Высоцкий В.И., Кузьмин Р.Н. Гамма-лазеры, Москва, Изд. МГУ, 1989, 176 с.
  2. Высоцкий В.И. Корнилова А.А. Ядерный синтез и трансмутация изотопов в биологических системах. Москва, Мир, 2003, 302 с.
  3. Vysotskii V.I., Smirnov I.V., Kornilova A.A. Introduction to the Biophysics of Activated Water, Universal Publishiers, USA, 2005, 160 p.
  4. Adamenko S.V., Vysotskii V.I. Stability of Electron-Nucleus form of matter and methods of controlled collapse. In the book Controlled Nucleosynthesis. Breakthroughs in Experiment and Theory. Editors S.V.Adamenko, F.Selleri, A.van der Merwe), Series: Fundamental theories in Physics, v.156, Springer, 2007, Chapter.11, pp. 415-541.
  5. Висоцький В.І. Квантова механіка та її застосування в прикладній фізиці. Підручник, видавництво Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2008, 358 с. Рекомендовано Министерством образования и науки, молодежи и спорта Украины.
  6. Vysotskii V.I., Kornilova A.A. Nuclear transmutation of stable and radioactive isotopes in biological systems, Pentagon Press, India, 2009, 187 p.
  7. Vysotskii V.I., Kornilova A.A., Smirnov I.V. Applied biophysics of activated water (the physical properties, biological effects and medical applications of MRET activated water), World Scientific Publishing, Singapore, 2009, 317 p.
  8. Висоцький В.І., Дяченко С.А., Карлаш Г.Ю., Овечко В.С., Прокопенко О.В., Харченко Н.П. Атомна та ядерна фізика в прикладах і запитаннях. Учбовий посібник. Видавництво Київського національного університету імені Тараса Шевченка, (за ред. В. І. Висоцького, В. С. Овечка). Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. — 511 с. екомендовано Министерством образования и науки, молодежи и спорта Украины.
  9. Vysotskii V.I., Kornilova A.A. Сontrolled spontaneous decay of Mossbauer nuclei (theory and experiments). In the book MOSSBAUER SPECTROSCOPY: APPLICATIONS IN CHEMISTRY, BIOLOGY, AND NANOTECHNOLOGY, Editors: Virender K. Sharma, Gostar Klingelhofer, and Tetsuaki Nishida, John Wiley and Sons, Inc., 2013, 450 p., Chapter.11, p. 292-315.
  10. В.И. Высоцкий, В.И. Воронцов, Р.Н. Кузьмин, П. А. Безирганян, А. Г. Ростомян. «Опыт Саньяка на рентгеновском излучении» // УФН, 164:3 (1994), 309–324
  11. В.И. Высоцкий, Р.Н. Кузьмин «Каналирование нейтральных частиц и квантов в кристаллах» // УФН, 162 (9) 1–48 (1992)
  12. А. А. Опаленко, В. И. Высоцкий, А. А. Корнилова "О феномене осциллирующего распада изомера 125Те" // Письма в ЖЭТФ, 79:5 (2004), 254–256
  13. В. И. Высоцкий, Р. Н. Кузьмин, Н. П. Савенкова "Численный анализ ориентированного движения нейтральных частиц в кристаллах" // Ж. вычисл. матем. и матем. физ., 28:6 (1988), 954–955
руська   до бiблiотеки   А.И. Введенский (1856-1925)   Реальна фiзика   Галилео Галiлей   А.К. Тимирязев   В.М. Игнатович   списoк фiзикiв  
Боровська дослiдницька установа - Bourabai Research Bourabai Research Institution